У Рубцівській шкільній бібліотеці пройшла виставка, щоб віддати шану пам'яті жертв голодомору 1932-1933 років . Пам'ятаємо ті дні!

 9-го листопада відзначається  День української писемності та мови. Це свято було встановлено Указом президента України від 6-го листопаду 1997-го № 1241/97 і відзначається щороку на честь українського літописця Нестора - послідовника творців слов’янської  писемності  Кирила та Мефодія. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова. З цього приводу  бібліотекарем  Лисичка М.О була проведена  виставка книжок українських письменників.

 

Інтерактивний кардмейкінг: виготовлення листівок, присвяених Всеукраїнському місячнику шкільних бібліотек.

                                 Фото-колаж «Улюблені місця мого краю».

  

                                     Бесіда: «Історія роду – історія нашого народу»

11.10 -у Рубцівській ЗОШ була проведена бесіда "Історія роду – історія нашого народу" з учнями 9 класу. Провела бібліотекар Лисичка Марія Олександрівна . Учні були дуже задоволені розмовою про рідний край. Вони дізналися багато чого цікавого з історії свого народу.

 Виставка «Мій край – моя історія жива»

 

                              План

            Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек

«Краєзнавство в шкільній бібліотеці: нові традиції та цінності»

 

П/п	Зміст	Дата проведення	Клас	Відповідальний
1.	Відкриття місячника Оформлення наочності(об’ява,буклет,план)	До 31.10	1-11	Бібліотекар, актив
2.	Книжкова виставка «Мій край – моя історія жива»	До 31.10	1-11	Бібліотекар
3.	Бесіда: «Історія роду – історія нашого народу»	До 31.10	1-4	Бібліотекар , класоводи
4.	Фото-колаж «Улюблені місця мого краю»	До 31.10	1-11	Бібліотекар, актив
5.	Смайл-опитування «Що таке краєзнавство?»	До 31.10	1-11	Бібліотекар, актив
6.	Фото- конкурс : «Чудовий край – чудової краси»	До 31.10	5-9	Бібліотекар, класоводи
7.	Інтерактивний кардмейкінг: виготовлення листівок, присвяених Всеукраїнському місячнику шкільних бібліотек.	До 31.10	1-11	Бібліотекар, актив.
8.	Підведення підсумків роботи та висвітлення результатів на сторінках Facebook, сайті школи , блозі бібліотеки. Визначення активних учасників	До 31.10	1-11	Бібліотекар, заступник з виховної роботи.

 

 

Прийміть найсердечніше вітання і побажання з нагоди національного свят а нашої державності - Дня Державного Прапора України та Дня Незалежності України .Для всіх нас Державний Прапор України є символом суверенітету держави. Значення синього та жовтого кольорів на прапорі традиційно трактують, як поєднання чистого, мирного безхмарного неба, що простягнулося над жовтим кольором хлібного лану - символу мирної праці і достатку.Нехай кожен день буде сповнений радістю, теплом і новими здобутками, а Ваші добрі справи примножать славу рідної України.

 Виставка до дня захисту дітей

 Привітання Рубцівської ЗОШ  З днем захисту дітей

Перше червня – ваша втіха,

Бо цей день у всьому світі,
Приурочили нашим дітям!
Все навкруги у квітах,
Променів сонця багато –
На планеті Земля наші діти
Відзначають нині свято.

День пролiска

 

День довкiлля

 

17квiтня День гемофiлii.

 

З днём працiвника пожежноi охорони.

 

До Всесвiтнього дня авiацii та космонавтики.

 

 Хто бажає прийняти участь у виставці "Великодній дивограй" Долучайтесь. Всім буду дуже рада.

                                                         У пошуках щастя

Десь з верху чулися голоси. Так наче пробивалися у свідомість  крізь сон. Як тоді, коли мати будила у школу, а він хотів додивитися ранковий сон. Сон перебивав однотонний звук пікаючого будильника. Ні, то не будильник. - Гляньте,  - вчувався чийсь глос, - мій прилад показує, що рівно в двох метрах під нами щось живе. - Дурниці, напевне він зіпсувався. - Але ж і мій показує те саме! - Може який кріт, чи миша. - За масштабами тут двоє людей. - Та, ну! Ану  покажіть! - Будемо відкопувати? Якісь білі істоти стурбовано зазирали йому в очі. Олесь  розгубився. Але радість від того, що він живий пересилила страх. Нарешті, придивившись до чудернацьких безформних істот, які його витягнули з під землі, він розсміявся. То були люди в дивних кумедних балахонах. Застаріла модель спецодягу. Їх знайшли пожежники. Світ в котрий потрапили був дійсно відсталим від їхнього. - Знайшли! Хлопці, знайшли! Живі! - Ну й везучий!  - перемовлялися пожежники. Інколи щастя це не те, що само приходить, щастя то великий труд багатьох людей. - Чого він сміється? Це, в нього нервовий шок? - Нам дарує радість не те, що нас оточує, а наше ставлення до  оточуючого. (Ларошфуко) „Врятувалися!” по дитячому тішився Олесь. Натомість Сашка  пробирав страх. Якщо хтось зацікавиться штучками в Олексиному рюкзаку їх відправлять у дослідну лабораторію. Він би тільки так і зробив.  Але рятівники спішили доправити близнюків до лікарні. Знайдені  при них речі залишили у лісника. А той зовсім не з великої порядності, а з великої байдужості, навіть не подумав, що рюкзаки варто було б посушити і вичистити від болота. У лікарняні палаті нарешті настала тиша. Вони пролежали тут лише тиждень, а вже втомились від натовпу відвідувачів в білих халатах. Олександр провів поглядом  нову делегацію лікарів. -   Ти хоч колись можеш прикусити свого язика! – накинувся з докорами він на брата, коли в палаті нарешті стих відгомін голосів. - А що таке!? - Ти бачив, як на тебе глянув головний лікар? Як на божевільного! Невже так важко забути про кусок залізяки залишеної дома!  Та нема тут нікому діла до твоєї Ластівки258! - І зовсім вона не залізяка, вона з нового титано-біологічного матеріалу, майже жива! - Не прикидайся дурником, ти чудово розумієш про що я кажу. Не треба провокувати  журналістів видаючи їм кожен раз нову сенсацію. Я бачу тебе вхопила зіркова хвороба. - Гм, я тільки.. - І не обов’язково було давати консультації механіку, як покращити дихальний апарат. Йому все одно цього не осягнути! - Розумію.... - Ну от... - Що там наш сусід? – Олесь вгадав, як припинити братову істерику. Обоє глянули на маленького хлопчика, котрий вже кілька днів лежав прикутим до ліжка і не приходив до тями. Біля нього не відходячи чергувала медсестра. - У Бара жодних змін. – зітхнула дівчина. - Що з ним трапилось? - Впав в урвище з 20 метрової висоти.  – після її слів раптом різко вдарило віконною рамою і вітер затріпотів фіранкою, намагаючись її вирвати. – Їх було двоє. Інший хлопчик  Вір помер на місці. - медсестра змахнула сльозу. Олесь підійшов закрити вікно і раптом у відбитку скла побачив дванадцятирічного хлопчину, котрий сидів на тумбочці біля хворого. Олесь здригнувся, перевівши погляд у палату переконався що на тумбочці нікого нема. - Дивно. – пробурмотів він. Йому почулося, як дитячий голос заволав. „То я, то я зіштовхнув його з гори!” з тумбочки злетіла ваза з квітами. Медсестра кинулась її підіймати. - Звідки взявся той вітер? – дивувалась вона. „Він перший почав!” Олесь знову озирнувся. Він пильно глянув на брата. - Ти нічого не чув? - Окрім падіння вази? – той кивнув головою. – діти якісь на дворі сваряться. – Олесь глянув на пустий двір за вікном. - А про що сваряться? - Не доберу, ось зараз кричить, „я хочу до дому, до мами”. - Угу. – він кивнув, аби брат підійшов до нього. Сашко нехотячи підвівся. - І де ті шибеники? - У тому то й річ... – Олесь замовчав. - Знову кричить: „вставай, вставай дурню, чого розлігся!!!” обоє перевели погляд на ліжко де лежав хлопчик. Маленькому  хворому раптом стало гірше, він почав задихатися. Медсестра глянула на Олеся з Олександром круглими очима. І побігла за допомогою. Олесь, побачивши конвульсії дитини кинувся робити масаж серця. Сашко взявся за штучне дихання. Через хвилю палату наповнили лікарі. Хлопчику вкололи якісь ліки і його стан стабілізувався. Олесь з Сашком наперебій розповідали все те, що почули  до того. Лікарі лише багатозначно переглядалися між собою. Коли всі пішли. Сашко розгублено сів на ліжку. - Ми обоє чули отой дитячий голос, чому його не чула медсестра? - Думаєш, то наслідки нашого перебування під землею? В стані релаксації ніщо не могло нашкодити нашому організму.  Ти ведеш себе адекватно. Я б помітив, коли б щось було не те. - Він кричав про допомогу. - Я чув. - Але коли його для нас не існує, то як ми можемо йому допомогти? - Може то кричав малий?  Імпульси головного мозку здатні сприймати частоти... - Сашко, припини. – Олесь присів біля хлопчика. – такий кумедний малий. Схожий на Ангелів  розмальованих у храмі Пресвятої Трійці. - У нього всі шанси стати ним до ранку.  – серйозно сказав Сашко. З тими травмами, що йому дістались було б щастям померти. - Ти серйозно? - Сам глянь - Сашко витягнув зі свого ока тонку лінзу. - Ти носиш ультрегеноскоп25? - Не тільки ти, як виявилось, взяв в дорогу купу непотрібних речей. Що з того що я бачу, коли не можу нічим допомогти? У цій мезозойській ері немає чим його лікувати. - Як це не має? А імунолайзер? Він хіба не здатний відновити регуляцію взаємо обміну в організмі і виправити за долі секунди всі травми та регенерувати тканини клітини? - Де ти його візьмеш?  Хіба виколупаєш з під шкіри свій, але він може не підійти дванадцятирічному хлопчику. - І тим не менше, треба довіритись вищій силі.  Десь я бачив в шухляді шпильку. - Олесь, облиш! ти погубиш себе і хлопця.  Хтозна чи зможемо ми перебувати в цій забрудненій зоні без отого щеплення імунолайзером. Я не дозволю таких експериментів! – Сашко вихопив з його рук шпильку. - І це я вважав тебе науковцем?  Хіба тобі не цікавий такий експеримент? Саш, ти знаєш, що я чиню правильно. Ти ж не даш мені вмерти? Хлопцю буде достатньо п’яти хвилин. - Ти впертий. - Я віруючий. І впевнений, що все буде добре, а ти панікер. - Гаразд, тоді виколупуй мій. Уже за кілька хвилин у стані хворого було помітно покращання, у нього зарожевіли щічки, вповільнилось і вирівнялось дихання.   - Ну все. Досить, витягуй. – а то його одужання буде за надто незвичним. Що ти потім скажеш лікарям? - Правду. - Правда не врятує нас від божевільні.  Уяви себе на їх місці ти б повірив у таку маячню?  Добре що той голос вже  зник, а то я сам в собі почав сумніватись. Близько півночі до палати заглянула медсестра. - Не спите? - вона витягнула з-за пазухи їх одяг. – Тихо! Хутко одягайтеся! Ідіть за мною. - Куди? -  насторожився Сашко. - Я підслухала розмову лікарів, завтра за рішенням ради вас переведуть в психіатричну лікарню. Але ж ви не божевільні? Я теж чула цей голос. Я думаю то кричав Вір, той хлопчина, котрий вбився упавши зі скали. Ви мені вірите? – вона щиро глянула Олесю в вічі. - Це напевне ваше, - дівчина витягнула щось з кишені - Ось, - протягнула Євангеліє - мало не випрали разом з одягом.  Вона усміхнулась і мовчки повела їх довгими пустими коридорами. Нарешті вони виплутались з лабіринтів лікарняних ходів і вийшли  чорним ходом на вулицю.

Дітки напишіть свої коментарії ( сподобалось чи ні)

                       Літературний сніданок для наймолодших школярів 

                        https://www.youtube.com/watch?v=IHdpT08vdwE 

Читаемо разом

 

    Всеукраїнський тиждень дитячого читання

       «З книгою дружити і разом з нею жити»

 

1	22.03	Літературний сніданок.  (для наймолодших читачів)	Відкриття – онлайн	Блог https://rubtsilayberi.blogspot.com/2020/ Фейсбук https://www.facebook.com/groups/252777062637882	Рубцівська ЗОШ I-III ступенів	Рубцівська ЗОШ I-III ступенів
2	23.03	«У пошуках щастя»	Тіmе- проект	Блог https://rubtsilayberi.blogspot.com/2020/ Фейсбук https://www.facebook.com/groups/252777062637882	Рубцівська ЗОШ I-III ступенів	Рубцівська ЗОШ I-III ступенів
3	24.03	«Моя улюблена книга»	Селфі з книгою	Блог https://rubtsilayberi.blogspot.com/2020/ Фейсбук https://www.facebook.com/groups/252777062637882	Рубцівська ЗОШ I-III ступенів	Рубцівська ЗОШ I-III ступенів
4	25.03	«В країні ОС»	Веб-квест	Блог https://rubtsilayberi.blogspot.com/2020/ Фейсбук https://www.facebook.com/groups/252777062637882	Рубцівська ЗОШ I-III ступенів	Рубцівська ЗОШ I-III ступенів
5	26.03	«Чарівний книжковий світ»	Виставка онлайн	Блог https://rubtsilayberi.blogspot.com/2020/ Фейсбук https://www.facebook.com/groups/252777062637882	Рубцівська ЗОШ I-III ступенів	Рубцівська ЗОШ I-III ступенів

 

 

 

 

                      Завідувач бібліотекою                                                   Лисичка М.О

Результат вибору електронних версій оригінал-макетів підручників для 8 класу